Отже, поспостерігавши за собою якийсь час, ви вже знаєте багато приємного і, напевно, не дуже про себе. Одразу зауважу, що в психології є такий принцип : будь-який результат – це результат, навіть його відсутність – теж красномовний наслідок дослідження. Тому, мужньо прийміть усе, що дізналися про власну персону і пішли далі.
Самоаналіз – аналіз власних вчинків у співвідношенні їх із намірами. Є такий вислів: «Інших ми оцінюємо за вчинками, себе – за намірами». Це дуже доречна ілюстрація роботи нашої психіки. Варто завжди пам’ятати, що оточуючі бачать лише результат нашої діяльності, їм не відомі (та й по правді сказати, не цікаві) наші мотиви. Тому, дуже важливо аналізувати себе саме з цієї точки зору.
Співвіднесення бажаного та очікуваного із реальним результатом дозволить знайти власні «слабкі місця», які заважають діяти відповідно до особистих побажань. При цьому, аналізуючи свою активність, потрібно відверто відповідати собі на такі запитання:
- Що я зробив/ла?
- Як я це зробив/ла?
- Чи була можливість зробити це краще, якісніше, більше?
- Які внутрішні (особисті) фактори перешкодили цьому?
- Які зовнішні фактори завадили?
Спочатку потрібно буде примушувати себе до такого внутрішнього діалогу, можливо навіть краще буде роздрукувати невеличкі анкети, аби краще організуватися. Проте, з часом, процес автоматизується і навіть перейде у підсвідоме – ви вже не помічатимете ходу самоаналізу, оскільки він відбуватиметься на зовсім іншому рівні.
Таким чином, ви складете об’єктивне уявлення про власні можливості та реальний вплив зовнішнього середовища на вашу діяльність. Регулярне встановлення таких причинно-наслідкових зв’язків дозволить вірно планувати та розраховувати свої сили у будь-якій ситуації, що, відповідно, позначиться і на результативності та самооцінці.
Пам’ятайте, що навіть найбільш благі наміри можуть залишитись не поміченими, якщо ваша активність має деструктивний характер. У тому випадку, коли ви усвідомлюєте, що можливо завдасте незручностей власними діями оточуючим, відразу повідомте їх про свої мотиви.
Наведу приклад. Донька часто конфліктує з мамою під час здійснення покупок. Ситуація така: дівчина соромиться купувати щось дорожче аби не завдавати клопотів сімейному бюджету, проте маму про це не повідомляє і вимотує її своїми «перебираннями». Мама ж сприймає це як випробування її нервової системи та фізичної витривалості. Зрештою, вони завжди розсварюються і донька залишається з нічим. Проте, коли дівчина все ж наважилася і мотивувала свою поведінку, вони дійшли консенсусу: мама називала прийнятну суму, а донька на неї обирала покупку. Наміри у доньки, наче, й хороші (економія сімейного бюджету), проте, її дії абсолютно не скидаються приємними та позитивними, в такій ситуації вона більше схожа на вередуху, ніж на чемну дитину.
Сподіваюся, я переконала вас у важливості самоаналізу для ведення бажаного соціального життя та успішного спілкування з оточуючими. Під час аналізу власної особистості, будьте мужні та відверті, адже від цього залежить кінцевий результат самопізнання.
Успіхів!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар