Самовдосконалення – це діяльність людини, спрямована на вдосконалення особистих якостей. Потреба у самовдосконаленні виникає не у кожного, проте її значимість важко переоцінити. Формування власної особистості може відбуватися природно, коли індивід має вроджену схильність до постійного пізнання себе та навколишнього середовища. У такому випадку автоматично спрацьовує функція аналізу отриманої інформації, що сприяє самовдосконаленню. Проте, частіше за все , така потреба виникає у процесі життєдіяльності та реалізується у спеціально створених умовах.
Найпоширеніше у наш час професійне самовдосконалення особистості. Тобто цілеспрямована діяльність особистості для вдосконалення певних професійних вмінь, навичок, якостей. На сьогодні такі спеціалізовані курси та тренінги уже не викликають жодного здивування, більше того – вони активно практикуються у трудових колективах.
Але не цей аспект є нашим пріоритетом – ми будемо вести мову про особистісне самовдосконалення, що є набагато ширшим поняттям. План, програма, методи самовдосконалення особистості завжди залежать від мети. Тобто, якщо ви націлені на розвиток комунікативних навичок, то підбираєте відповідний курс і активно його впроваджуєте у життя.
Якщо ж мета – підвищення особистої ефективності у всіх сферах, то це досить трудомісткий та довготривалий процес, який варто розпочати з ознайомлення з основними психологічними поняттями. Зокрема, самосвідомість, Я-концепція, Я-образ, тощо. Для чого це потрібно? Для того, щоб усвідомлено сприймати усе, що відбувається і розуміти зміст та націленість кожної окремої дії. Така деталізація допоможе краще сприймати матеріал та більш відповідально ставитись до його засвоєння, що, відповідно, підвищить ефективність усієї роботи над собою.
Самосвідомість – це усвідомлення себе як суб’єкта діяльності, виокремлення себе з маси та свідоме сприйняття власних дій. Це так би мовити об’єктивне спостереження за собою в процесі життєдіяльності.
Я-концепція – сукупність, певна система уявлень індивіда про себе. Усвідомивши себе, людина набуває конкретних знань про свою особистість (характер, цінності, ідеї, здібності, тощо), визначає для них певне емоційне забарвлення та будує відповідну лінію поведінки таким чином формуючи власну Я-концепцію.
Я-образ – це власне уявлення про себе (без оцінок та поведінкових реакцій), когнітивна складова Я-концепції.
Я-образ та самооцінка визначають поведінку (саморегуляція, самоконтроль) особистості. Тобто, Я-концепція складається з трьох структурних компонентів: когнітивний, емоційний, поведінковий. Окрім цього, Я-концепція має кілька модальностей, найвідоміші з них – реальне «Я», ідеальне «Я», дзеркальне «Я». Саме з цими системами уявлень про себе ми і будемо працювати для досягнення самовдосконалення. І завданням кожної людини є максимально наблизити своє сьогоднішнє реальне «Я» до ідеального «Я».
Запасайтесь терпінням та наполегливістю! Удачі!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар