Сьогодні я хочу запропонувати для вас невеличке практичне завдання. Суть його дуже проста: напишіть власну автобіографію. Проте, зробити це потрібно максимально об’єктивно (пам’ятайте, ви пишете не для історії і нащадків, а для власного самовивчення). Варто не просто перерахувати значимі події життя, але й, по можливості, пригадати емоційні переживання, які з ними пов’язані. Крім того, я ще окремо виділяла події, які викликали у мене позитивне та негативне ставлення.
Розпочинаючи написання, варто дотримуватись такого плану:
- Народження і раннє дитинство (до трьох років);
- Період дитячого садочка;
- Шкільний період (успіхи і розчарування) ;
- Вступ до навчального закладу (що вплинуло на вибір професії?);
- Студентські роки (досягнення і невдачі);
- Професійна діяльність (які емоції викликає у вас робота? Що в ній цінуєте, а що не любите? Які маєте здобутки? )
- Важливі особисті події.
Під час написання автобіографії нотуйте усі спогади, які випливатимуть із вашої пам’яті, адже вони важливі особисто для вас. Спробуйте, заплющивши очі, «проглянути» своє життя, наче сторонній спостерігач. Які моменти викликали у вас захоплення, а які неприємні відчуття?
Зробіть усе вищесказане і лише тоді починайте читати наступні рядки!!!
Отже, автобіографію написали і кіно про себе переглянули. Тепер проаналізуйте результати. Уважно прочитайте свій життєпис і підкресліть позитивні сторони, співвіднесіть їх з тими якостями особистості, які сприяли досягненню такого результату. Такі ж дії зробіть і з негативними епізодами.
Ми маємо у структурі власної особистості не лише позитивні якості, але й негативні і до цього варто ставитись з розумінням та нормальним сприйняттям. Крім того, усе суб’єктивно та відносно, тому, те, що я виділяю як недолік ви, можливо, вважатимете перевагою. Сприйняття себе як носія конкретних якостей – це той результат до якого ми прагнемо і я щиро вірю, що більшість із читачів уже знаходяться на цій стадії самопізнання.
Бажаю всім приємного проведення часу!
Немає коментарів:
Дописати коментар