Самооцінка особистості досить поширена та актуальна інформація не лише в мережі, але й у реальному житті. Частіше за все ми любимо прибіднятись, анонсуючи низьку самооцінку. Насправді, дуже мало людей з низькою самооцінкою будуть це афішувати. Швидше, навпаки – так кажуть про себе люди із завищеною самооцінкою. Причина досить проста – це наче призив «переконайте мене в оберненому, похваліть мене, підтримайте, тощо».
Самооцінка особистості
Психологічна наука визначає самооцінку як оцінне ставлення особистості до власних знань, умінь, навичок, поведінки, місця в соціумі, тощо. Будь-яка діяльність особистості нею одразу ж оцінюється, навіть якщо самі ми цього не помічаємо. Така оцінка зазвичай відбувається в системі «Я-Інші», тобто через порівняння себе з іншими людьми.
Фактично процес відбувається таким чином: особистість накопичує інформацію про себе із навколишнього та внутрішнього світу, пропускає крізь себе та усвідомлює, оцінює отримані та засвоєні дані. Така оцінка є комплексною, тобто розповсюджується на усі сфери життя та діяльності особистості.
Не варто засмучуватись, якщо ваша сьогоднішня самооцінка не влаштовує, адже це динамічне поняття. На протязі життя вона може змінюватись, реагуючи на будь-які особистісні зміни індивіда. Крім того, самооцінка також є диференційованою, тобто одні якості ви можете оцінювати позитивно (наприклад, інтелект, комунікативні навички тощо), а інші негативно (емоційність, відвертість тощо).
Фактично процес відбувається таким чином: особистість накопичує інформацію про себе із навколишнього та внутрішнього світу, пропускає крізь себе та усвідомлює, оцінює отримані та засвоєні дані. Така оцінка є комплексною, тобто розповсюджується на усі сфери життя та діяльності особистості.
Не варто засмучуватись, якщо ваша сьогоднішня самооцінка не влаштовує, адже це динамічне поняття. На протязі життя вона може змінюватись, реагуючи на будь-які особистісні зміни індивіда. Крім того, самооцінка також є диференційованою, тобто одні якості ви можете оцінювати позитивно (наприклад, інтелект, комунікативні навички тощо), а інші негативно (емоційність, відвертість тощо).
Компоненти самооцінки
Нашу самооцінку формують три основні структурні компоненти:
- оцінки інших людей про особистість;
- зіставлення та оцінне порівняння Я-реального та Я-ідеального;
- оцінка ступеня включення до значимої соціальної групи (дворова компанія, шкільний, студентський, професійний колектив тощо).
Сумарний результат перелічених оцінок складає загальну самооцінку особистості.
Об’єктивність самооцінки
Залежно від того наскільки суб’єктивні оцінки особистості, які формують самооцінку, відповідають об’єктивній реальності виділяють адекватну та неадекватну самооцінку. Адекватна – така, що відповідає дійсності, неадекватна – така, що не відповідає дійсності. зрозуміло, що адекватна самооцінка є здоровою та нормальною і позитивно відображається на житті людини.
Неадекватна самооцінка буває завищеною, та заниженою. Тут, думаю, усі добре розуміють про, що йде мова. Зауважу лиш, що обидва прояви неадекватної самооцінки в рівній мірі негативно відображаються на життєдіяльності особистості.
- оцінки інших людей про особистість;
- зіставлення та оцінне порівняння Я-реального та Я-ідеального;
- оцінка ступеня включення до значимої соціальної групи (дворова компанія, шкільний, студентський, професійний колектив тощо).
Сумарний результат перелічених оцінок складає загальну самооцінку особистості.
Об’єктивність самооцінки
Залежно від того наскільки суб’єктивні оцінки особистості, які формують самооцінку, відповідають об’єктивній реальності виділяють адекватну та неадекватну самооцінку. Адекватна – така, що відповідає дійсності, неадекватна – така, що не відповідає дійсності. зрозуміло, що адекватна самооцінка є здоровою та нормальною і позитивно відображається на житті людини.
Неадекватна самооцінка буває завищеною, та заниженою. Тут, думаю, усі добре розуміють про, що йде мова. Зауважу лиш, що обидва прояви неадекватної самооцінки в рівній мірі негативно відображаються на життєдіяльності особистості.
Висока самооцінка особистості
Дуже важливо не плутати високу та завищену самооцінку, оскільки перша є нормальним проявом оцінки власних умінь, якостей, поведінки, самореалізації тощо, тоді як друга є спотворенням об’єктивної самооцінки і відображає бажані уявлення особистості. Висока самооцінка зазвичай визначається як позитивна самооцінка.
Бажаю усім гарного настрою та позитивної самооцінки!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар